Слава Ісусу Христу!
Дорогі сестри і брати у Христі!
У цей Всесвітній день збереження створіння, Церква закликає нас у молитві прославити нашого Бога-Творця, подякувати Йому за отримані від нього дари та попросити у нього вибачення за шкоду, яку люди, свідомо чи несвідомо, завдають природі та всьому створінню.
Заклик Церкви до дбайливого ставлення людини до природи – Божого створіння – є особливо актуальний в контексті російсько-української війни на Сході України, яка, через агресію Росії, ось уже сьомий рік сіє смерть, знищення, біль і страждання.
Крім усього цього жахіття і людських трагедій, існує ще одна прихована небезпека війни на Сході України — цей регіон знаходиться під загрозою жахливої довготривалої екологічної катастрофи через затоплені шахти та забруднену питну воду, яка може мати наслідки подібні за масштабом до катастрофи Чорнобильського ядерного реактора 1986 року. Фахівці попереджають, що в регіоні без безпечної питної води може залишитися до 4 мільйонів людей.
Дорогі у Христі! Просімо у Господа Бога, щоб поблагословив нам з ласки своєї початок та увесь цей новий церковний рік, який хочемо з вірою почати, з надією провести і з любов’ю звершити те, що сам Господь Бог у своєму божественному провидінні захоче нам доручити для спільного добра нашої парафії та на спасіння нашої душі.
о. Володимир
МОЛИТВА ВДЯЧНОСТИ ЗА СОТВОРЕНИЙ СВІТ
Спочатку був Ти. Потім усе інше. Все продумав великий мислитель, усе збудував великий Архітектор. Усе, що я бачу сьогодні, Ти сотворив для мене. Виткав зі своєї щедрости велике синє небо, щоб воно щодня нагадувало мені, що Ти є. Міцними руками турботи зліпив тверду землю під моїми ногами, щоб я повсякчас відчував опору й безпеку. Розлив по ній безкрає тепле море, щоб я мав із чим порівняти Твою любов.
Невтомно творив, ткав, огортав повітрям, життям, надіями. Вірою в те, що добре тут житиметься людині. Тій, яку Ти не бажав рівняти із жодним творінням, яку створив такою схожою до себе. Такою схожою на весь Твій Усесвіт! Такою земною, такою небесною!
Сьогодні мене огортає велике смирення, бо усвідомлюю, що створено мене з праху земного. Сьогодні душу охоплює захват і велич, бо знаю, що зіткано мене із любови самого Бога. Сьогодні дякую Тобі, Творче, за великі й маленькі світи, великі й маленькі чуда. За те, що увесь світ Ти майстерно помістив у моєму серці.
с. Юліана Андрусів, Згромадження сестер Милосердя св. Вінкентія де Поля, УГКЦ