Христос воскрес!
Дорогі сестри і брати у Христі!
Завтра, 8 травня, у Неділю про розслабленого, в українському храмі міста Флоренція:
8.30 – Утреня
9.30 – Сповідь
10.00 – Божественна Літургія, за участю дітей.
11.30 – Свято матері, за участю дітей української школи, біля пам’ятника Т. Шевченку.
У випадку дощової погоди, свято відбудеться у парафіяльному залі.
Запрошуємо усіх дітей, батьків, друзів і знайомих.
11.40 – Молитва на вервиці
12.00 – Сповідь
12.30 – Божественна Літургія
15.30 (зал) – Свято матері.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МАТЕРІ
Сьогодні, у другу неділю травня, у світі святкують День матері. Це день, коли ми, діти, ще дуже юні і молоді, дорослі чи вже в похилому віці, особливим чином висловлюємо любов до нашої земної матері і приносимо наші молитви за її здоров'я та благословення, якщо вона ще з нами, та молимося за упокій її душі, якщо Господь вже покликав її до себе. Ці молитви є нашою відповіддю на ті безнастанні молитви за нас наших матерів. Сьогодні ми зосереджуємо свої думки і молитви на тому, щоб подякувати матерям за все те, що вони для нас зробили і задля нас витерпіли, тільки щоб ми були щасливими і, щоб нам було добре. Мама віддає своїй дитині усе, що вона має, що вона вміє і що може і навіть, якби могла, то б саму себе віддала за свою дитину.
Любі жінки, бабусі і матері, зокрема ті, які нещодавно прибули до Італії зі своїми дітьми, і то навіть з новонародженими не побоялися пустися в далеку важку дорогу, шукаючи прихистку від війни, яка точиться в Україні, щиросердечно вітаю вас усіх у ваш прекрасний Мамин день! Кожній з вас, від імені ваших дітей, які є далеко, хочу сказати: «Мамо, дякую тобі за те, що я є, за те, що я народився і живу, за твою працю, турботу, увагу, молитву, ласку, любов за те, що передала мені віру, навчила любити Бога, Церкву, людей!»
Дорогі матері, подібно, як весняне сонце оживляє цілу природу, нехай так само Боже Світло освітить дорогу вашого життя. Через молитву всієї Христової Церкви, яка є нашою матір’ю, та зокрема через молитви нашої Небесної Матері – Пречистої Діви Марії, нехай Господь Бог посилає вам, мужнім і терплячим матерям, усі благодаті Святого Духа.
Завтра на Літургії, разом з вами буду молитися за вас та всіх матерів. Проситиму у Бога, щоб додав вам сили і терпеливості виховати своїх діточок добрими християнами та патріотами України, щоб вони завжди з вами були у храмі на молитві і на прославі Бога. Молитимусь за вас, які перебуваєте далеко від рідного дому, щоб ви змогли прищепити вашим дітям гарнi душевнi прикмети i чесноти, такі як: любов до своєї родини, свого народу, до своєї Церкви, до рідної мови і звичаїв, сильну віру в Бога і прив’язання до релiгiйно-морального життя; замилування до науки i праці, до порядку, до послуху, завзяття до витривалості й пожертви. Благодаті вам Святого Духа, покрову і заступництва Матері Божої та радості від ваших дітей і онуків!
УРОКИ ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ
При українському храмі у Флоренції (Firenze. Via dei Lavatoi. Chiesa SS. Simone e Giuda), кожного понеділка і суботу, італійські вчителі, проводять уроки іт.мови: для дорослих – понеділок з 16.00 до 17.30, для дітей – субота з 16.00 до 17.30. Запрошуємо усіх бажаючих, дорослих і дітей, користати з цієї гарної нагоди, щоб навчитися іт.мови.
«НЕБО» - ПРОЕКТ ОЛЬГИ ПАВЛЕНКО
Запрошуємо бажаючих дорослих та дітей прийняти участь у проекті «НЕБО». Небо – слово, яке з мирного і безтурботного в ці дні, перетворилося на небезпеку. Наше “НЕБО” має захищати і нагадувати про спокійне життя. Разом ми будемо плести “військову” сітку на зразок тих, які зараз плетуть багато з наших волонтерів, але використовуючи традиційний малюнок української вишиванки в блакитних кольорах, що символізує безпечне небо, зірки і організований космос. Як каже італійська приказка: « Руки зцілюють серце». Руки, що плетуть одночасно разом, втілюють єдність українців і світу у ці буремні часи.
Захід відбудеться у суботу 14 травня з 16:00 до 18:00 год, у приміщенні українського храму, за адресою: Firenze. Via dei Lavatoi. Chiesa SS. Simone e Giuda. Для подальшої інформації можна звертатися до автора проекту – Ольги Павленко (3336540063).
П’ЯТНИЦЯ - 13 травня, з 16.00 до 18.00, в українському храмі міста Флоренція буде проводитися роздача продуктів харчування довгого зберігання та засобів особистої гігієни для дорослих і дітей. Бажаючих отримати допомогу, проситься, до вечора середи 11 травня, написати священику на ватсап (3293552779) підтвердження – «так, будемо». Хто вперше бажає отримати допомогу, просимо уточнити у повідомленні на скільки осіб потрібно приготувати продукти… та чи є також діти і якого віку. Прохання: брати з собою міцну сумку.
ПРОЩА ДО ЛЮРДУ (27-30 травня)
Група прочан майже сформована. На сьогодні залишилося одне вільне місце. Однак продовжуємо записувати усіх бажаючи «у резерв», на випадок, якщо хтось з уже записаних, з поважних причин, не зможе взяти участь у Паломництві.
Додаткова інформація та запис у о. Володимира (3293552779), до неділі 22 травня.
ЗАПИС ДІТЕЙ НА ТАБІР
Продовжується запис дітей на літній християнський табір на морі (MOLINO A FUOCO, La Mazzanta, VADA (LI), 130 км. з Флоренції). З Флоренції буде автобус, який привезе і забере групу дітей та батьків.
1-ий тур (тільки діти, віком приблизно 7-15 років) з 19 до 25 червня (заїзд 19 червня з 15:00 до 18:00 год., завершення табору з обідом 25 червня о 14:00). Перший тур табору будуть проводити аніматори з України та молодь нашої парафії у Флоренції.
2-ий тур (діти, різного віку + батьки), з 25 до 30 червня (заїзд батьків на обід 25 червня). Другий тур табору, відпочинковий, без участі аніматорів з України.
Для проведення табору ще шукаємо помічників-волонтерів-аніматорів з нашої української молоді у Флоренції, особливо серед тих, хто вже брав участь у наших таборах, хто допомагав у приготуванні. Дякуємо тим, які вже зголосилися до помочі священику в організації і проведенні табору.
Прохання до батьків: поспішати з записом на табір, адже кількість місць у таборі обмежена! На сьогодні уже записалося: 1-ий тур – 23 дітей і 2-ий тур – 27 батьків і дітей.
Для багатодітних сімей нашої парафії, для сімей, які мають виправдані фінансові труднощі але бажають записати своїх дітей у табір (перший і другий тур), передбачена суттєва знижка. Для дітей і мам, які приїхали з України, рятуючись від війни, - повне фінансове забезпечення, яке українська парафія у Флоренції отримали від друзів італійців.
Більш детальна інформація та запис на обидва тури табору проводиться у о. Володимира до 5 червня.
Дорогі у Христі! У додатку висилаю вам оголошення про Свято матері та про табір. Прошу поширити ці повідомлення серед ваших друзів і знайомих.
Нехай жива присутність Воскреслого Христа в наших душах, домах, спільнотах і парафії приносить нам усім правдивий мир і правдиву Великодню радість.
До зустрічі на молитві у храмі!
о. Володимир
Для роздумів, десять думок Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, про силу духу, молитву та довіру Богові у час війни:
1. Ми ніколи не зможемо вистояти, якщо не будемо боротися як народ, як єдина велика сила. Це розуміють і наші військові. Вони розуміють, що не тільки вони власними зусиллями захищають Україну, а й що на її захист став весь багатомільйонний народ. Тому ми непереможні.
2. Ми, як християни, поповнюємо наші духовні і моральні сили в молитві, бо вона єднає нас з джерелом усього – з воскреслим Христом.
3. Ми відчуваємо, що протистоїмо ворогові як народ, який бореться за добро, тому що сила добра в нас діє. Добро і правда мають свою силу. Ми вповні не можемо пояснити, у чому полягає сила добра і в чому полягає сила правди. Кажуть, що добро треба чинити, а правду треба свідчити. Правди не треба захищати чи пояснювати, вона має власну силу, яка усуває зло так, як-от світло усуває темряву.
4. Якщо, доклавши зусиль, правильно керувати своєю емоцією гніву, ненависті, її можна перетворити на чесноту мужності. А мужність – це та сила, яка вчить перемагати. Проте мужнім є не той, хто піддається емоції ненависті і потім легкодушно кидається на ворога, необдумано підставляє своє життя і життя всіх інших на небезпеку, ні. Мужність – це дуже важлива чеснота, яка полягає в тому, що людина має силу, щоб адекватно, мудро протистояти злому у відповідних обставинах, шукаючи найкращий спосіб, як це зробити.
5. Ми можемо багато нарікати на зло, однак зробімо один-два-три добрі вчинки і побачимо, що ми зможемо його подолати.
6. Просімо, щоб Божа мудрість, яка завжди була основою життя нашої Церкви і нашого народу, стала основою, силою нашої стійкості, щоб Божа мудрість запанувала над людським безумством, щоб Бог миру, на якого ми спираємося, дав нам можливість захистити цей мир, на нього надіючись, щоб ми не захиталися. Перед світанком, каже псалом, Господь Бог поблагословить нас, допоможе нам.
7. Коли наші військові знають, що за них молиться цілий народ, вони стають сильнішими. Вони отримують внутрішню силу, про яку досі не знали.
8. Це дуже цікава дійсність – що розділене добро завжди збільшується. Розділене щастя чи радість помножуються, а розділене горе зменшується.
9. В молитві ми відновлюємо свої сили. В молитві ми стаємо кращими, отримуємо, можливо, якісь внутрішні нові сили, які дають нам можливість не заламитися, не захитатися, не вичерпатися в таких непростих обставинах.
10. Ми, можливо, ще не можемо збагнути цілісності Божого задуму про Україну. Але я переконаний, що навіть серед тієї великої трагедії щось у всьому світі починає змінюватися, щось у всьому світі народжується. Так, можливо, за народження цього нового ми платимо дуже високу ціну. Але те, що відбувається в Україні, торкнеться певним чином усього людства. Тому не вірмо пустопорожнім передбаченням, які баналізують Божий задум, а довірмося Богові і справді намагаймося чинити добро в тих обставинах, у яких ми перебуваємо. Ми розуміємо, що сьогодні нашим спільним завданням, природним правом і святим обов’язком є боронити свою країну. Робімо це!
УСТАВ ТА ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ
8 травня. Неділя про розслабленого - Глас 3
Антифони недільні або зображальні
Тропар воскресний Гл. 3
Тропар ап. Івана Гл. 2
Слава: Кондак ап. Івана Гл. 2
І нині: Кондак нед. про розслабленого Гл. 3
Прокімен Неділі про розслабленого
Замість «Достойно» - «Ангел сповіщав»
СЛОВО БОЖЕ
АПОСТОЛ – Ді. 9, 32-42
У той час Петро, обходячи всі місця, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. Там він найшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років, він був розслаблений. Петро сказав до нього: – Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко! І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, й навернулися до Господа.
Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка, абож Сарна. Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: – Прийди до нас якомога скорше.
Петро встав і пішов з ними. І як прийшов, вони його повели у горницю, де всі вдови оточили його, плачучи й показуючи йому одежу, плащі, які робила для них Дорка, бувши з ними. Велівши всім вийти з хати, Петро впав на коліна й почав молитися і, обернувшись до тіла, мовив: – Тавито, встань! І та відкрила очі, і, побачивши Петра, сіла. Він подав їй руку й підвів її, і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. Довідалась про це вся Яффа, і багато увірувало в Господа.
ЄВАНГЕЛІЄ – Ів. 5, 1-15
В той час Ісус прибув до Єрусалиму. А є в Єрусалимі Овеча купіль, що зветься по-єврейськи Витесда й має п'ять притворів. У них лежала сила недужих, сліпих, кривих і сухих, які чекали, коли зворушиться вода: бо ангел Господній сходив час від часу в купіль і зворушував воду, і хто перший по зворушенні води спускався у купіль, видужував, хоч би яка була його недуга.
Був там один чоловік, що нездужав тридцять вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, і довідавшися, що він вже дуже довго нездужає, каже до нього: – Бажаєш видужати? Відповідає йому недужий: – Не маю нікого, пане, хто б мене спустив у купіль, коли зворушиться вода, бо коли я туди приходжу, інший передо мною сходить. Ісус мовить до нього: – Устань, візьми ложе твоє й ходи! І відразу видужав той чоловік і взяв своє ложе, й почав ходити.
А був то день суботній. Юдеї кажуть тому, що видужав: – Таж то субота. Не личить тобі носити ложе. Той їм відповів: – Той, хто мене оздоровив, сказав мені: візьми твоє ложе й ходи. Спитали його: – Хто той, що сказав тобі: візьми й ходи? Але той, що видужав, не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. Потім Ісус найшов його у храмі й мовив до нього: – Оце ти видужав, не гріши ж більше, щоб що гірше тобі не сталось. Чоловік пішов і оповів юдеям, що то Ісус оздоровив його.
МОЛИТВА
Молитва при Овечій купелі
“Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» (Ів. 5, 8).
Ти не про це мене питав. Ти не того чекав. Ти не для того прийшов. Я знову тебе не зрозумів. Чи не втомився Ти, Господи, від мого твердосердя, від моєї сліпоти, від моєї давньої недуги, якої не хочу позбутися?
Щоразу приходячи за зціленням, ніяк не збагну, що не від того шукаю ліків. Що спаралізовані ноги – закономірний наслідок паралізованого розуму, паралізованого серця. Що там досі живе злоба й ненависть, жаль до себе самого, давня чорна гіркота непрощення, що паралізує моє життя.
Ти в надії питаєш щоразу: «Бажаєш одужати?», а я знову і знову «провалюю іспит», відповідаючи неправильно, думаючи неправильно, неправильно відчуваючи…
Дякую Тобі, Милосердний, що розумієш мене більше, ніж я сам себе. Що за моїми скаргами й образами Ти розгледів дитину, яка прагне любови й прийняття, яка за цим сюди знову прибігла. За те, що все розумієш, що зараховуєш мені іспит навіть після моїх неправильних відповідей. За те, що Ти інший. За те, що Ти – Всезнавець і Спаситель мій. За душевне і тілесне зцілення – дякую. Дозволь мені вберегти до останнього подиху той безцінний досвід Твого розуміння.
(с. Юліана Андрусів, Згромадження сестер Милосердя св. Вінкентія де Поля, УГКЦ)