Запрошуємо відвідувати наші парафіяльні інтернет-ресурси:
Веб-сайт – https://parrocchiaucrainafirenze.it/uk/
Фейсбук – https://www.facebook.com/parrocchiaucrainafirenze/
Інстаґрам – https://www.instagram.com/parrocchia_ucraina/
Христос воскрес!
Дорогі сестри і брати у Христі!
Завтра, у неділю Самарянки, 7 травня, в українській парафії м. Флоренція:
08.30 – Утреня
09.30 – Сповідь
10.00 – Божественна Літургія, за участю дітей.
11.00 – 14.00 – Уроки в українській школі.
11.40 – Молитва на вервиці
11.30 – Сповідь
12.30 – Божественна Літургія
16.00 – Молебень до Богородиці
17.00 (Ораторій) – Зустріч молоді української парафії.
→ Прохання: усім хлопцям і дівчатам бути присутніми на зустрічі, щоб активно включитися до приготування таборів та інших заходів у парафії. У випадку виправданої відсутності, прохання, заздалегідь повідомити у групу молоді або приватно Соломії.
СВЯТО МАТЕРІ
─ Неділя 14 травня 12:00 год. – запрошуємо усіх до нашого парафіяльного Ораторію на Свято Матері, яке приготовляють вчителі та діти української недільної школи.
ЛІТНІЙ ТАБІР – запис
Українська парафія Флоренції розпочинає запис дітей на два види літніх християнських таборів.
ВИЇЗНИЙ, НА МОРІ
Molino a Fuoco. La Mazzanta, Vada (LI).
→ 1-ий тур, 9-16 липня, діти, орієнтовно 6-13 років. Учасники табору 60 осіб: 50 дітей + 10 аніматорів групи парафіяльної молоді та священик. Діти у таборі будуть без батьків.
→ 2-ий тур, 16-21 липня. Група 50 осіб: батьки з маленькими дітьми до 6 років або/і ті, які бажатимуть залишитися з 1-го туру).
→ 3-ій тур, 21-30 липня, українська парафіяльна молодь 13+. Група 60 осіб.
При записі до табору, перевагу будемо надавати дітям, батькам, молоді укр. парафії, відтак, якщо будуть вільні місця, всім іншим.
Детальна інформація, також щодо оплати, та запис, до неділі 28 травня, проводиться у о. Володимира. Прохання до батьків: поспішати з записом на табір, адже кількість місць у таборі обмежена, а бажаючих є багато!
ДЕННИЙ, У ПАРАФІЇ
Oratorio San Simone. Firenze. Piazza San Simone.
УГКЦ м. Флоренція, вперше організовує для дітей різного віку, тритижневий денний літній табір, який відбудеться у приміщенні парафіяльного Ораторію з понеділка до суботи, з 09:00 до 16:00 години, у наступні дати:
─ 12-17 червня
─ 19-23 червня (24.06 у Флоренції вих. день)
─ 26 червня-1 липня
→ Мета організації табору: розвиток, виховання, відпочинок та радісне і корисне перебування дітей разом. А для батьків, які мають іти працювати і не знають на кого залишити своїх дітей – нагода привести свою дитину у коло любих друзів.
→ У програмі табору: тематичні заняття, ігри, спорт, танці, співи, молитва, майстер-класи, екскурсії до музею центру міста, дидактичні заняття і зустрічі з працівниками спеціальних служб порятунку (швидка, пожежна…), обід, перекуска.
УВАГА!
─ Для проведення денного табору при укр. храмі, вже зголосилася група креативної молоді нашої парафії, за що їм щиро дякуємо.
─ Однак, нам ще потрібно охочих батьків, матусь, татусів, опікунів, які могли б присвятити трохи свого вільного часу (день/дні/години), щоб чимсь зайнятися з дітьми, щось їх навчити або навіть послужити у приготуванні їжі чи догляду за дітьми.
Очікуємо на зголошення відповідальних та талановитих помічників для якнайкращого проведення денного табору.
ЗАПИС та детальна інформація у о. Володимира до неділі 28 травня.
ПОЇЗДКА до парку у Коллоді та зоопарку у Пістої – субота 20 травня
Завершилися три виступи трупи театрального гуртка нашої парафії з показом першої вистави іт.мовою «Пригоди Піноккіо». Виступаючи у нашій парафії та двох італійських школах, наші талановиті актори зібрали від глядачів, дітей та дорослих, не тільки бурхливі аплодисменти і щирі компліменти але й запрошення виступити з новими цікавими і повчальними виставами.
Настав час для дітей театрального гуртка відвідати парк у Коллоді, щоб там, де автор казки Карло Лоренціні прожив багато років свого життя, ще раз пережити розповідь про Піноккіо та побувати хоч на мить у пащі-фонтані казкової акули, яку видумав сам автор. На завершення екскурсії у парку, група акторів і батьків відвідає також зоопарк поблизу Пістої.
→ Поїздка до Коллоді і зоопарку відбудеться у суботу 20 травня.
→ Виїзд з Флоренції о 09:00 (Piazzale Montelungo) і повернення о 19.00
─ У поїздці можуть взяти участь 24 дітей, які брали участь у вистави, та по одному з їхніх батьків/опікунів а також дівчата та хлопці з групи парафіяльної молоді, які допомагали у приготуванні та проведенні вистави.
→ Запис-підтвердження – «так, будемо» – у о. Володимира до неділі 14 травня
Дорогі у Христі!
Нехай жива присутність Бога в наших душах, домах, родинах, спільнотах і парафії приносить нам правдивий мир і радість а покров Матері Божої нехай буде для нас захистом від усяких бід, горя і нещастя.
До зустрічі на молитві у храмі!
Прошу поширити ці оголошення між вашими друзями чи знайоми.
о. Володимир
УСТАВ ТА ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ
Неділя Самарянки – 7 травня
Глас 4
Антифони воскресні
Тропар воскресний Гл.4
Тропар Переполовення Гл.8
Слава: кондак Самарянки Гл.8
І нині: кондак Переполовення Гл.4
Прокімен нед. самарянки Гл.3
Замість «Достойно» - «Ангел сповіщав»
СЛОВО БОЖЕ для роздумів і молитви
АПОСТОЛ
Ді. 11, 19-26; 29-30
В тих днях апостоли, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, дійшли аж до Фінікії, Кипру та Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. Були ж між ними деякі з Кипру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.
Чутка про це дійшла до вух церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.
Тоді він вирушив у Тарс розшукати Савла і, найшовши його, привів в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й навчали силу людей. Уперше в Антіохії називали учнів християнами. Тоді учні, хто скільки міг, постановили послати братам, що жили в Юдеї, допомогу; що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави й Савла.
ЄВАНГЕЛІЄ
Ів. 4, 5-42
В той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, що дав був Яків своєму синові Йосифові. 6. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години. Аж ось надходить жінка з Самарії води брати. Ісус каже до неї: – Дай мені напитися.
Учні його пішли були до міста купити харчів. Каже до нього жінка самарянка: – Юдей єси і просиш пити в мене, жінки-самарянки? Не мають бо зносин юдеї а самарянами. Ісус у відповідь сказав до неї: – Якби ти знала дар Божий і хто той, що тобі каже: дай мені напитися – ти попросила б у нього, і він дав би тобі води живої.
Мовить до нього жінка: – І зачерпнути чим не маєш, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у тебе вода жива? Хіба ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його? Ісус у відповідь сказав їй: – Кожен, хто п'є цю воду, знову хоче пити. Той же, хто питиме воду, якої я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка б'є в життя вічне.
Каже до нього жінка: – Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги й не ходила сюди черпати. Він каже до неї: – Іди, поклич твого чоловіка й вернися сюди. Озвалася жінка й каже: – Нема в мене чоловіка. Він відповів їй: – Добре єси сказала: нема в мене чоловіка. П'ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не чоловік тобі. Правду єси сказала.
Жінка каже до нього: – Бачу, пане, що ти пророк. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися. Ісус каже до неї: – Повір мені, жінко: надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. Ви вклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємося тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. Але надходить час, – ба вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в Дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог – Дух; і ті, що йому поклоняються, повинні в Дусі і правді поклонятися. Жінка каже до нього: – Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. Каже їй Ісус: – Це я, що розмовляю з тобою.
Тут надійшли його учні й дивувалися, що він розмовляє з жінкою. Однак ні один не спитав: «Чого хочеш від неї?» або: «Чому розмовляєш з нею?» Жінка покинула свій глечик, побігла в місто й каже людям: – Ходіте, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він? І вийшли з міста й пішли до нього.
Учні тим часом стали просити його, кажучи: – Їж, учителю. Він сказав їм: – Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте. Учні заговорили один до одного: – Чи не приніс хто йому їсти? Каже до них Ісус: – Їжа моя – чинити волю того, хто послав мене, і завершити його діло.
Хіба ви не кажете: ще чотири місяці, і жнива настануть? А я кажу вам: підведіть очі ваші і гляньте на ниви – вони вже для жнив спілі. Хто жне, бере свою нагороду: плоди збирає для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи укупі. В цьому справджується приказка: хто інший сіє, а хто інший жне. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.
Численні самаряни з того міста увірували в нього через слова жінки, що посвідчила: «Він сказав мені все, що я робила». І коли прийшли до нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і він лишився там два дні. Та й багато інших увірували через його слово. І вони сказали жінці: – Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому що самі чули й знаємо, що він справді Спаситель світу.
МОЛИТВА
Молитва про диво Божої любови
“… Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне» (Ів. 4, 14).
Справді, диво завжди поруч. Просто в якусь мить ти віднаходиш його, витягаєш на світло. Воно втрачає свою таємничість і стає твоєю реальністю. Найкращою реальністю з-поміж тих, які ти переживав досі. Є події в житті, яким від самого початку судилося стати твоєю історією, найтеплішими спогадами, найважливішою зустріччю.
Того звичайного вечора вона звично прийшла по воду, а пішла звідти почута, знайдена, витягнута на світло. Бо її життя дочекалося довгожданого, ще досі не знайомого, але такого правдивого і рідного Бога. Здавалося, що вони навіть не говорили словами, лише очима, зізнаннями, правдою, що визволяє.
На цій доленосній зустрічі біля криниці вона збагнула, що помилялася. Що називала своє існування життям, а для справжнього життя не треба їжі, не треба води, навіть сну не треба. Овна почула і повірила, що для життя потрібна одна лише любов. «Любов – це наше істинне призначення» (Т. Мертон). Повірила і не пошкодувала. Бо почала дихати нею, світитися нею.
Любов заповнила всі порожні камери людського серця, вилилася щедро в її щодення. Тепер можна сміливо вийти до людей і розказати усім про те, що людина бачила Любов своїми очима. Прийди, Господи, і до моєї криниці, щоб утамувати мою найбільшу спрагу. Дозволь знову і знову переживати цю найважливішу зустріч!
(с. Юліана Андрусів, Згромадження сестер Милосердя св. Вінкентія де Поля, УГКЦ)