Слава Ісусу Христу!
Дорогі сестри і брати у Христі!
Завтра, 8 квітня – ВЕЛИКА І СТРАСНА СУБОТА.
Храм відчинений з 08:00
Сповідь: 13.30 – 14.15 та 16.00 – 18.30
14.30 – Служба Божа св. Василія Великого
*19.00 – Надгробне. Перенесення Плащаниці на Престіл.
→ Для тих, хто не зможе прийти у неділю Службу Божу:
20.00 – ПАСХАЛЬНА Служба Божа. Посвячення пасок.
Велика субота – це день, який знаходиться між темнотою страсної П’ятниці та сіянням Пасхального Воскресіння. Ця субота – це ще день скорботи і тиші. Христос, виконавши волю свого Отця, спочиває у гробі. Все заспокоїлося...
Велика субота – це день, коли ми згадуємо також про сходження Ісуса Христа у глибини аду, тобто у найглибші і найпотаємніші місця життя людини, куди не доходить жоден промінь любові, де панує страх і зневіра. Ось у цю «схованку» нашого життя, де ми провалилися, загубилися і де ми стали самотніми, сходить наш Спаситель.
Велика субота наповнена також недільною радістю. Це – день очікування Воскресіння Христового. З темноти смерті Христа запалюється світло надії – світло Воскресіння. В мовчанні та тиші виступає нове життя. Вже чути гул Воскресіння!
Нехай у наших серцях та у всіх наших стосунках з Богом і ближнім ростуть віра, мир і радість. Просім Пресвяту Матір, яка єдина вповні відчувала серцем, ким є її Син. Яка вповні була з Ним, яка мала у собі Його фізично, яка з Ним єдналася у Його стражданнях. Нехай Богоматір буде з нами у ці останні дні страсного тижня та світлих пасхальних днів.
о. Володимир
СЛОВО СВ. ЕПІФАНІЯ, ЄПИСКОПА КІПРСЬКОГО:
“Що се? Сьогодні тиша велика на землі. Тиша велика і разом з тим мовчання. Тиша велика, бо Цар спить. Земля злякалась і замовкла, адже Бог плоттю заснув і всіх, одвіку поснулих, підняв. Бог у плоті помер, і Ад затремтів. Бог на короткий час заснув і сущих в Аді воскресив.
Де ж сьогодні весь той лемент, галас і крики проти Христа, які ще недавно лунали, о беззаконні? Де юрба, ополчення, військо, обладунки і списи? Де вельможі, священики і судді неправедні? Де смолоскипи, мечі і безладний гамір? Де юрба, глузування і нікчемна сторожа?
Істинно сказано, що люди задумували пусте і марне. Вдарили вони Наріжний Камінь – Христа – та самі розбилися! Билися щосили об Скелю непохитну, та самі розбивалися, немов хвилі об камінь і розсипалися в бризки. Вдарялись об нескорену Вершину і самі ламалися. Вони підняли на Древі Скелю Життя, а вона, зійшовши, сокрушила їх. Зійшло під землю божественне Сонце – Христос, і настала у світі темрява на ввесь вечір”.
ДУХОВНА МУЗИКА:
Для любителів духовної класичної музики, висилаю у додатку вибрану частину середньовічної секвенції STABAT MATER (Страдальна Мати), що описує страждання Богородиці під час розп’яття Христа. Цей твір сповнений болем і розпачом, але й вірою та надією в те, що жертва Ісуса Христа не марною.
Страждання Марії як матері, яка віддала свого Сина в жертву як ніколи тепер, у час війни в Україні, перекликається із українською матір’ю, чия дитина віддала своє життя у війні з російським окупантом задля захисту свободи українського народу. Скорботна Мати – це наша Україна сьогодні.